- воркування
- —————————————————————————————воркува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
воркування — я, с. Дія за знач. воркувати … Український тлумачний словник
воркування — (своєрідні переливчасті звуки, які видають голуби, горлиці), туркота[і]ння, туркіт … Словник синонімів української мови
заворкувати — у/ю, у/єш, док. 1) Почати воркувати (про голубів, горлиць і т. ін.). 2) перен. Ласкаво, привітно заговорити. 3) перен., розм. Почати утворювати звуки, схожі на воркування (перев. про механізм, мотор і т. ін.) … Український тлумачний словник